Життя вуличних собак у великих містах, особливо в Тбілісі, відносно влаштоване: за ними діє державна програма стерилізації та вакцинації. Опинившись після неї на вулиці з биркою у вусі, деякі собаки прибиваються до людей і стають улюбленцями певного місця – підземного переходу, метро, кафе, піцерії, зупинки та інше.
Таких собак годують, гладять і виглядають чудово. Перевага надається собакам великих порід, маленьким доводиться складніше. Тим, кому пощастило менше, виживають, як можуть.
Існує також притулок для бездомних тварин, але кількість його мешканців обмежена.
Собаки виглядають спокійними та повільними, часто сплять у несподіваних місцях, наприклад, у метро. Їх не проганяють, а просто оминають.
Тим не менш, не варто втрачати пильності – зрідка собаки таки кусають перехожих. В основному це трапляється, якщо собака вирішив, що зараз він вартує якийсь сарай чи машину. І, звісно, собаки тут теж не люблять велосипедистів.
Чимало собак тримають у дворах та в будинках. Породи різні – від найменших до великих.
Окремо слід сказати про собак, з якими може зустрітися турист.
Вони зазвичай охороняють майно чи стадо, і вони небезпечні. А найнебезпечніші вартують овець. Це найбільші і злісні собаки, зазвичай алабаї або кавказькі вівчарки.
Якщо поруч є пастух, він може відігнати собаку, що біжить. Але якщо його поряд немає, то небезпека збільшується.
Вирушаючи в гори, або навіть просто сільськими дорогами, добре мати ультразвуковий відлякувач. Перевіряли – працює. Але при цьому, при зустрічі з собаками, краще повільно, спокійно відступати, не повертаючись до них спиною. Можна подавати голос – може почує пастух і прийде на допомогу. А ще краще, побачивши стадо чи почувши дзвіночки, зробити велике коло і обійти його далекою дорогою.
